«Тільки ти, немов зоря, даленієш в небеса...»

 

9 травня у Надвірнянській ЦМПБ відбулася година пам'яті Любові Орел –заслуженої працівниці культури України, відомої прикарпатської вокалістки, багатолітньої методистки Надвірнянського РБК.

У травні минає перша річниця її відходу у засвіти. Пам'яттю вшановуємо працю людини, яка близько 50-ти років свого життя присвятила галузі культури: пропагувала українські народні й авторські пісні, досліджувала фольклор, популяризувала місцеві народні звичаї, традиції, обряди, організовувала масові народні гуляння та видовищні свята.

Любов Орел (з дому Білінкевич) разом з чоловіком - скрипалем-віртуозом Сергієм Орлом стояла біля витоків створення народного оркестру народної музики «Аркан», засновниця народного фольклорно-етнографічного колективу «Шовкова косиця». Вона – ідейна наставниця десятків мистецьких колективів Прикарпаття та творчих людей краю.

Серед арсеналу нагород Любові Орел – сотні грамот, дипломів та золотих медалей найвищого державного і міжнародного рівнів у галузі культури.

Про життя і творчість Любові Орел розповіла дочка, працівниця галузі культури, теперішня керівниця народного колективу «Шовкова косиця» Олена Яченко ( Лєна Орел ). Мама, яка у 14 років вийшла з батьківського дому простою «заріцькою» дівчинкою, повернулася додому відомою вокалісткою, учасницею таких славних колективів як «Смерічка» та ансамблю Гуцульської пісні і танцю м. Івано-Франківська. А відтак були Коломия, Делятин, Надвірна, «Аркан» і «Шовкова косиця».

У творчому тандемі з чоловіком Сергієм Орлом здійснила колосальну роботу з прославлення України у пісні й фольклорному мистецтві.

Любов Василівна – родом з с. Заріччя Надвірнянського району. Усі цінності рідного села були з п. Любою впродовж її цілого життя: пісні, традиції, народні страви, випічка, вишивка, писанкарство. Дитина гуцульського краю найперше несла, як стяг, любов до культури гір. Серед пісень чи не найдужче любила коломийки, а серед святкової обрядовості - Різдво. Символічно, що і перед відходом до вічності просила не зачиняти двері, бо була в очікуванні колядників, хоч надворі цвіла весна...

Вічна і світла Вам пам'ять, Любове Василівно. Дякуємо, що жили і працювали для культури України...

Модераторка заходу – Світлана Гаєвська.

Фото –Тетяна Ковш.