У січні минає 235 років від дня народження знаменитого поета, перекладача, батька української байки Петра Гулака-Артемовського.
Стоп! Хіба в нашій літературі не було до нього байок? Були. Але народні, і автори невідомі. Також, починаючи із Середньовіччя, були знані перекладені байки – але не автентичні українські. Завдяки Артемовському у нас з’явилась авторська байка. А вже подальші поети, як Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Микола Костомаров, Леонід Глібов та інші, розвинули цей жанр.
Байкар народився на Черкащині, в Городищі, у сім'ї священика. В 12 років став сиротою, ріс бідно. Навчався в Києво-Могилянської академії. За спогадами самого Гулака-Артемовського, то був час, коли він їв недоїдки на базарі, одяг латав сосновими шпильками, а додому на канікули йшов пішки або плив на плотах по Дніпру.
Доля не веселила його, а, навпаки, випробовувала. І як це часто буває в тих, хто багато чого переживав на своєму віку, він рятувався гумором та сміхом. І заодно рятував інших.
В Надвірнянській ЦМПБ відбулась літературна година до 235 річниці «Життєві істини в байках і поемах Петра Гулака - Артемовського». Бібліотекар Наталія Берчак ознайомила з короткою біографією письменника та його байками.
Петро Гулак- Артемовський був ректором Харківського університету. Відкрив багато українських талантів, які тепер ми можемо читати.
Меню
▼
Немає коментарів:
Дописати коментар