Ліна Костенко: голос свободи.

 

В Надвірнянській ЦМПБ розгорнуто книжку виставку “Ліна Костенко: голос свободи” до 95-ї річниці з дня народження Ліни Костенко.

   Сьогодні, 19 березня, виповнюється 95 років видатній і найцитованішій українській поетесі та справжній легенді — Ліні Костенко. За своє довге й яскраве життя письменниця пережила чимало. У радянські часи була дисиденткою, а її твори переслідувалися. Разом з тим, а іноді й попри все, вона стала відомою на весь світ: її твори перекладено багатьма європейськими мовами, поетеса є лауреаткою Шевченківської премії, премій Фундації Антоновичів (США) та імені Петрарки (Італія). В день народження поетеси згадуємо її найвизначніші твори, які має прочитати кожен, — бо в них є правда, ніжність та неймовірна мудрість, що стане підтримкою для кожного українця в буремні часи.

“Берестечко”

     Історичний роман, присвячений трагічній події в історії України — поразці війська Богдана Хмельницького під Берестечком у 1651 році. Ліна Костенко писала роман упродовж трьох десятиліть, а літературознавці ставлять цю книгу в один ряд з історичними поемами Шевченка і Франка, а також західних авторів — Байрона і Гете. Особливо цікаво читати його сучасним українцям, які, на жаль, просто зараз стали свідками справжньої, жахливої війни. Але саме тому сьогодні ця поема сприймається особливо: Ліна Костенко не лише описує переживання гетьмана Хмельницького через поразку, а й велику увагу приділяє долі України, яка ніколи не була простою. Деякі рядки з поеми сприймаються просто пророчо, з огляду на події сьогодення: "Хто ж волю дасть, як не взяли самі?!" — це ті слова, які у розпачі вимовляє Богдан Хмельницький.

“Маруся Чурай”

     Саме цей роман приніс українській поетесі світову славу — а також Шевченківську премію у 1987 році. Роман присвячений постаті Марусі Чурай — видатної української піснярки, та розповідає про її долю на фоні буремних історичних подій XVII сторіччя. Яскравий, емоційний, ліричний роман у віршах підіймає цілу низку питань: це і філософія любові, навіть нещасливої; і зрада, і духовне багатство українців, і доля митця як голосу свого народу. Ідеальний твір для прочитання у буремні часи, які всі ми зараз переживаємо, — щоб вірити у нашу перемогу та щасливе майбутнє українців.

  Ми вивчали її вірші напам'ять у школі й університеті, і багато з них пам'ятаємо досі, не важливо, скільки нам років і як давно це було. Хтось більше любить любовну лірику Ліни Костенко, хтось — громадянську й історичну. Але якщо треба було б вибрати один вірш Ліни Костенко і читати щодня, ми б запропонували дуже відому поезію, що починається рядками "Життя іде і все без коректур..."

...Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

   Ця поезія присвячена цінності часу — матерії, яка дуже плинна, неосяжна та й досі незрозуміла. Але під час війни, коли щодня гинуть невинні люди, ми ставимося до часу по-особливому — і маємо поспішати жити.